Про курс
"Sed ut perspiciatis unde omnis iste natus error sit voluptatem accusantium doloremque laudantium, totam rem aperiam, eaque ipsa quae ab illo inventore veritatis et quasi architecto beatae vitae dicta sunt explicabo. Nemo enim ipsam voluptatem quia voluptas sit aspernatur aut odit aut fugit, sed quia consequuntur magni dolores eos qui ratione voluptatem sequi nesciunt.
Лекція 1
Лекція 2
Лекція 3
Лекція 4
Лекція 5
Що таке креативність і з чого вона складається.
Риси креативних людей і ознаки креативного процесу.
Що таке креативність? Чи можна таке творче і спонтанне, на перший погляд, поняття, розкласти на складники? Може, існують якісь стадії креативної роботи? Знаходьте відповіді на запитання у цій лекції.
ЩО ТАКЕ КРЕАТИВНІСТЬ?
Довкола креативності існує багато міфів.
Наприклад, раніше креативність визначали як процес мислення, пов'язаний зі створенням нових і незвичайних ідей або продуктів. Але це формулювання вважають неповним. Важливо, щоб ідея мала також певний сенс. Тому визначення згодом розширили.

Сьогодні креативність — це «творча діяльність, націлена на отримання результатів, які є оригінальними та цінними». Тобто креативність вимагає як новизни, так і корисності. Щоб вважатися творчим, сьогодні не обов'язково писати вірші чи малювати — достатньо вирішити проблему в інший спосіб.
З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ КРЕАТИВНІСТЬ?
Дослідники визначають чотири складники креативності:
1
Людина
Хто креативний?
2
Процес
Що таке
креативний процес
і як він виглядає?
3
Місце
Яке місце
найбільш продуктивне
для креативності?
4
Продукт
Які результати
креативного
процесу?
У цій лекції ми сконцентруємося на перших двох складниках: креативних людях та процесах.
КРЕАТИВНІ ЛЮДИ
КРЕАТИВНИЙ ПРОЦЕС
Чим відрізняються люди, що створюють проривні ідеї?
У 1968 році американський психолог і дослідник Джой Пол Гілфорд виділив 4 риси креативних людей:
Здавалося би, чи можуть бути якісь логічні закономірності у такому спонтанному креативному процесі? Так! Базуючись на аналізі біографій відомих людей, Грехем Уоллес довів це ще у 1926 році, створивши чотиристадійну модель творчого процесу.
Творча продуктивність (fluency) — характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальною кількістю нових ідей на одиницю часу. Що вища творча продуктивність людини, то більше нових ідей вона готова створювати. Розвивається креативна швидкість з досвідом: завдяки розумінню алгоритмів генерування нових ідей, а також практиці застосування цих алгоритмів.
Гнучкість (flexibility) — визначає здатність пропонувати творчі рішення, засновані на різних алгоритмах або з різних областей знань. У людини може бути висока творча продуктивність, однак всі її ідеї — однорідні. Щоб розвинути гнучкість, дізнавайтеся факти з різних дисциплін і опановуйте різні методи створення і перевіряння ідей на практиці. Наприклад, дизайн-мислення.
Оригінальність (originality) — характеризує своєрідність креативного мислення, незвичайність підходу до вирішення творчих завдань і визначається кількістю оригінальних креативних рішень. Оригінальність — це несхожість на інших, тому залежна від зовнішнього середовища (від того, з чим порівнюємо). Щоб її розвинути, цікавтеся підходами, що використовуються в інших дисциплінах — і спробуйте імплементувати у своїй.
Складність (elaboration) — визначається пропрацьованістю запропонованих ідей. Важливо, щоб креативність людини була логічною, обґрунтованою. Наприклад, винахідник повинен створювати нові продукти з продуманим механізмом роботи, які розв'язують певну проблему. А інноваційний підприємець повинен пропонувати рентабельні бізнес-ідеї, на які є попит. Фактично, складність креативного мислення — вміння оцінити життєздатність ідей.
Підготовка, коли ми дізнаємося деталі та формулюємо завдання. Без цього етапу креативний процес не відбудеться. Підготовка також включає оброблення, планування та обмірковування завдань.
Інкубація. Це період, коли ми починаємо неусвідомлено генерувати ідеї. Мозок обробляє інформацію здебільшого у фоновому режимі, тому найкраще, що можна зробити — насититися ідеями, почитати матеріал і просто… Перестати про це думати на певний час. Так, щоб інкубація була успішною, варто робити щось, зовсім не пов'язане з роботою. Найкраще підходить відпочинок або фізична активність. Період інкубації може тривати від кількох годин до кількох років.
Осяяння. Момент, коли цікава ідея досягає рівня свідомості. Її можна описати як спалах, несподіване прозріння. Це той самий момент, коли ви скажете «Ага. Ось так варто зробити!» Стадія осяяння досить тендітна, її легко зруйнувати зовнішніми подіями або спробою прискорити виникнення ідеї.
Верифікація. Потім вам потрібно перевірити цю ідею в різних ситуаціях, пересвідчитися, чи вона запрацює. Це — стадія верифікації, тобто тестування вашої ідеї у контексті. Якщо вона не запрацює, потрібно повернутися до інкубаційного або й, може, до підготовчого етапу. Здається, це триватиме цілу вічність? Насправді, ні. Що більше ви будете практикуватися, то швидшим буде результат.
Як розвивати креативність у собі та студентах?
Тепер ви знаєте, що таке креативність, які риси мають креативні люди та з чого складається креативний процес. Але як визначити рівень креативності та розвинути її? Як побудувати креативний процес під час роботи зі студентами? Розповідаємо у цій лекції.
ЯК ПЕРЕВІРИТИ СВІЙ РІВЕНЬ КРЕАТИВНОСТІ?
Ця вправа допоможе дізнатися, наскільки креативно ви мислите.
Її також можна запропонувати студентам.


Банкіра знайшли мертвим у його кабінеті. Він лежав на столі, тримав у руці пістолет, а його скроня була прострелена. Штори були опущені, настільна лампа — увімкнена, поряд стояв магнітофон. Інспектор Браун натиснув на кнопку відтворення та почув останнє послання банкіра: «Я не можу чекати банкрутства, це — кінець»… — а потім почувся звук пострілу.

Під головою банкіра був залитий кров'ю лист з Податкової поліції із повідомленням про перевірку. Версія про самогубство здавалася беззаперечною, і поліцейські вже взялися прибирати тіло, коли інспектор Браун зупинив їх:

«Зачекайте трохи, це схоже на вбивство».
Що викликало у нього підозру?

Відповідь:
Те, що хтось перемотав плівку магнітофона на початок.
ЯК РОЗВИНУТИ КРЕАТИВНІСТЬ У СОБІ
КВОТА ІДЕЙ
Томас Едісон, який запатентував 1093 винаходи, вважав, що розум теж потрібно «прокачувати», і спонукав своїх колег до цього. Він зізнавався, що без встановленої собі квоти ідей не досяг би успіху. Квота Едісона — це один малий винахід кожні 10 днів і один великий — кожні півроку.
Якщо ви не змогли відповісти на запитання від інспектора Брауна, не розчаровуйтесь. За визначенням Абрагама Маслоу, креативність це творча спрямованість, притаманна всім. Люди здебільшого втрачають її під впливом системи виховання та досвіду освіти, в основі якої лежить повторення. Тому питання не в тому, чи ми можемо бути креативними, а у тому, чи обираємо її виявляти.
Креативність можна розвивати щоденно, не докладаючи багато зусиль.
Наприклад:
їхати у громадському транспорті та читати надписи не зліва направо, а навпаки
Встановіть собі квоту ідей: щодня не менш ніж 5 ідей стосовно вашої роботи. Ви побачите, що найскладніше генерувати перші 5–10 ідей.
Потім вони почнуть приходити в голову самі. Квота — не обмеження, якщо ідей приходить більше — чудово.
Головне не опускатись нижче за свій мінімум. Також не варто зупиняти себе, навіть якщо ідеї здаються смішними і притягнутими за вуха.
уявляти, що думає людина, яка стоїть поруч із вами
Ще один ефективний метод — квота ідей
ЯК РОЗВИНУТИ КРЕАТИВНІСТЬ У СТУДЕНТІВ?
Гарна новина: для цього не обов'язково створювати окремий курс з креативності — у студентів ви можете розвивати її щодня в рамках свого предмета. Розповідаємо про техніки, які можна для цього використати.
Метод 1
Метод 2
Метод 3
Метод 4
Метод 5
30 способів незвичайного використання предмета
Як це працює?
Упродовж 3 хвилин студенти повинні називати незвичайні способи використання, наприклад, канцелярської скріпки. Цю вправу можна модифікувати залежно від специфіки дисципліни. Наприклад, як це використовувати предметах у сфері економіки? Замість скріпки можна обрати якесь явище чи проблему, щодо вирішення якої немає загальноприйнятої точки зору. Запропонуйте реальний кейс і обговоріть рішення, яке прийняла компанія, розв'язуючи цю проблему. Нехай студенти подумають, як можна вирішити її по-іншому, більш креативно.
Метод «Чому»
Його автори — діти. У віці від трьох до п'яти років вони постійно ставлять запитання. Техніку активно використовують у медичних університетах: наприклад, навчають діагностики. Хтось зі студентів грає роль пацієнта та озвучує симптоми хвороби. Завдання інших: визначити правильний діагноз, ставлячи запитання.

Інший варіант цієї гри: до проблеми, яка вас турбує, потрібно поставити запитання «чому?». Так ви знаходите причини, до кожної з яких знову ставите запитання «чому?». Так можна запитувати безкінечно, але визначити, де зупинитися, потрібно самостійно.
Мозковий штурм
Це ігровий метод розв'язання проблем. Учасники мають висловити якомога більше варіантів рішення, зокрема і фантастичних. Із загальної кількості ідей обирають найбільш прийнятні, які можна реалізувати.
Умови
Не коментувати та не критикувати ідеї інших, висловлювати навіть безглузді ідеї. Важливо в команді обрати модератора, завдання якого буде слідкувати за часом та надати кожному можливість висловитися. І якщо вам сподобалася якась ідея, то можете її розвинути, комбінувати з іншими.
Етапи:
  • Організаційний. Сформулюйте проблему та цілі.
  • Генерування ідей. Висловлюйте пропозиції та ідеї без цензурування.
  • Аналіз. Зберіть пропозиції та оберіть 5 найкращих. Для ефективного відбору наперед визначте критерії, за якими відбудеться рейтингування ідей.
Три стільці Уолта Діснея
Дісней використовував цей метод тоді, коли під час роботи над ідеєю заходив у глухий кут. Він розділив створення ідеї на окремі фази: першого дня був «мрійником», другого — «реалістом», а третього — «критиком». Щоб застосувати це зі студентами, не потрібно три дні.

Вистачить однієї пари, під час якої кожен побуває у одній з трьох ролей.
  1. Мрійник мислить позитивно. На цьому етапі варто не обмежувати себе ні в чому і зафіксувати усі, навіть найбожевільніші, ідеї. Нехай студенти уявляють, що будь-яку їхню ідею втілять. Постарайтеся вигадувати все більш і більш неймовірні ідеї.
  2. Реаліст. Попросіть студентів грати роль реалістів, що перетворюють фантазію в здійсненну ідею. Нехай вони виділять принцип, властивість або аспект ідеї, який їм подобаються.
  3. Критик оцінює можливу небезпеку та ризик під час реалізації ідеї. Попросіть учасників перевірити ідею на здійсненність.
Шість капелюхів
Це метод, який допомагає організувати мислення та дозволяє дивитися на ситуацію з різних боків, який розробив англійський письменник та психолог Едвард де Боно.

Він визначає шість способів мислення, кожен з яких має свій колір:

  • Білий — інформація та факти. Це аналіз фактів та цифр. Також його використовують для того, щоб зрозуміти, якої інформації не вистачає та з яких джерел її можна отримати.
  • Жовтий — позитивна оцінка. Це дослідження успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз ситуації.
  • Чорний — негативна оцінка (критика). Він дозволяє виявити недоліки, ризики та загрози розвитку ідеї.
  • Червоний — емоції та почуття. У цьому режимі учасники можуть висловлювати свої інтуїтивні припущення та емоційні переживання.
  • Зелений — креативність. Для пошуку альтернатив, генерування нових ідей та модифікування наявних.
  • Синій — управління. Призначений для керування процесом дискусії. Його також використовують для підсумування напрацьованого.
Як використовувати метод?
На підставі виділення шести способів мислення можливе створення різних програм. Це варіанти послідовності капелюхів, які повністю охоплюють і структурують розумовий процес вирішення окремого завдання. Найчастіше метод «Шість капелюхів» застосовується за схемою:

  • дослідження проблеми (синій і білий капелюхи);
  • розроблення набору рішень (зелений);
  • обрання одного за допомогою критичного розгляду запропонованих варіантів (жовтий, чорний, червоний, синій).
Правила:
  • За кожен колір капелюха відповідає людина або група.
  • «Капелюхи» мають декілька хвилин, щоб висловитися. Це правило не впливає на червоний — його час обмежено до 30 секунд.