Найбільш складні проекти – ті, які спрямовані на взаємодію з державними установами. Реформи передбачають непопулярні кроки з боку держструктур, про що останні не завжди хочуть розповідати назовні. Але саме для цього існує суспільний і медійний запит. Ця колізія суспільного запиту та страху держустанов до комунікації – найбільш складний елемент процесу.

Загалом, складними є також кампанії, де проблема, на яку потрібно звернути увагу, дуже делікатна та індивідуальна. Наприклад, домашнє насильство. Як можна змусити людину "лайкнути" пост про проблему насильства, якщо ця проблема не торкнулася особисто? Природна реакція кожного з нас – не вчитуватися, не сприймати, не розбиратися в деталях того, що тебе не стосується.

В бізнесі працюють "інсайти". Наприклад, у всіх забруднюється одяг, всі стикаються з проблемами жирних плям – на цих емоціях легко зіграє реклама прального засобу. А от в питаннях про насильство чи недотримання прав – потрібно шукати більш оригінальні шляхи.

Серед цікавих проектів інших організацій і в Україні, і на глобальному рівні, помітною була робота Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в боротьбі за вакцинацію проти поліомієліту. І взагалі, вони застосовують успішний прийом адвокації через світових лідерів, амбасадорів, що завжди є виграшною стратегією будь-якої кампанії. Адже успіх кампанії вимірюється також кількістю залучених в неї людей. В цьому сенсі неперевершеним прикладом є всесвітня ініціатива Година Землі від WWF – коли щороку, в один і той же день, мільйони людей символічно вимикають світло в домівках та на робочих місцях, щоб показати важливість збереження енергії та природніх ресурсів.

По-перше, це можливість ініціювати та втілювати проекти на благо суспільства і на перехресті багатьох сфер (наприклад, громадянська активність, журналістика, технології), а також впливати на прийняття державою суспільно-важливих рішень. По-друге, контакти з найпотужнішими ЗМІ України та світу. По-третє, хороше портфоліо для кар'єрного зростання і краш-тести своїх ідей та ініціатив.

Якщо говорити про вимоги до комунікаційних спеціалістів, які б хотіли працювати в некомерційному секторі, то найперше – це креативне, але, водночас, структуроване мислення. І це не парадокс. Нам потрібні люди, які думають «out of the box», але можуть геніальну ідею розкласти на структурні елементи і викласти одразу імплементаційний план. Ми працюємо в донорському середовищі, тому нам вкрай важливе знання англійської мови й чудові презентаційні навички.

Дуже важливим є емоційний інтелект – вміння відчувати аудиторію і добирати відповідні фрази і поведінку, а також розуміння того, що ідеальних ситуацій не існує і що потрібно знаходити компроміси і будувати мости.

Не менш важливим є контакти з медіа і знання медіа-ринку. Соціальні кампанії часто не мають таких масштабних бюджетів, як комерційні бренди, де агентство може дозволити собі викупити біл-борди, рекламну на телебаченні, радіо. В громадському секторі важливо вміти домовлятися та переконувати, що соціально-важливі теми потрібно піднімати на сторінках видань, а ще – налагоджувати контакти з журналістами.