Я мріяла змінити світ на краще, тому я вирішила побудувати свою кар'єру в некомерційному секторі. Майже 5 років я працювала в Інтерньюз-Україна для розвитку незалежних ЗМІ в Україні. У 2005 році я розпочала роботу в ООН у Департаменті громадської інформації ООН та ПРООН.

Моя улюблена тема – це діти. Саме тому я працюю в ЮНІСЕФ з 2008 року у сфері комунікації, адвокації та партнерства. У Киргизстані – сприяння вакцинації для захисту дітей від інфекційних хвороб, виживання дітей та інклюзія дітей з інвалідністю; в Руанді – дошкільна освіта та наплив біженців; в США – доступ до освіти для мільйонів дітей, постраждалих від конфліктів у всьому світі; вАзербайджані – спорт для розвитку; в Україні – створення бренду та посилення довіри до ЮНІСЕФ шляхом залучення знаменитостей, партнерства з бізнесом, зв'язків з медіа та цифрових інтервенцій. Також я керувала екстреними комунікаціями, щоб привернути глобальну увагу до дітей, постраждалих від конфлікту на сході України, залучала кошти на наші програми допомоги дітям.

Я можу бути тією зміною, яку я хочу бачити в цьому світі. Це може здатися наївним, але набагато простіше скаржитись та критикувати. Я вважаю, що мій внесок надто крихітний, щоб вирішити всі труднощі, з якими стикаються діти нині; але все-таки мені так пощастило працювати в секторі розвитку, і я роблю свій внесок у покращення цього світу. Окрім того, я люблю свою роботу, тому що зустрічаю так багато яскравих, ідейних і обізнаних фахівців з різних країн – і я навчаюсь у них кожного дня.

Останньою була кампанія, спрямована на заклик світових лідерів, які відвідують Генеральну Асамблею ООН, забезпечити доступ до освіти для 27 мільйонів дітей, постраждалих від конфліктів у всьому світі. Спільно з колегами в штаб-квартирі ЮНІСЕФ у Нью-Йорку ми ініціювали кампанію, яку безкоштовно транслювали на Times Square, на екранах у ліфтах та таксі Нью-Йорка, а також білбордах по всьому місту; ми організували флеш-моб, під час якого 27 пустих шкільних автобусів їхали на Манхеттені, щоб привернути увагу лідерів держав та пересічних громадян до 27 мільйонів дітей, які не навчаються в школах у зонах конфліктів.

Найбільш складним та одночасно цінним був досвід комунікацій щодо дітей, котрі постраждали від конфлікту на сході України, і реагування ЮНІСЕФ на ситуацію в Україні. Я співробітник міжнародної організації, тому, навіть якщо я маю свою думку як громадянин України – я не приймаю жодної зі сторін, а просто роблю все можливе, щоб допомогти дітям, які потребують допомоги по обидва боки лінії фронту, так як це визначено мандатом ЮНІСЕФ. Щоб привернути увагу до потреб дітей в Україні, наша комунікаційна команда сприяла міжнародному висвітленню в медіа, включаючи CNN та New York Times; випустила мультимедійні матеріали, налагодила партнерські зв'язки з бізнесом та міжнародними донорами для залучення коштів на програми ЮНІСЕФ на сході України.